Туризм і відпочинок у Білорусії [draft]



Територія Білорусі – це родючі землі, укриті лісовими масивами, лугами, озерами, річками для різних народів спрадавна служили ласим шматочком. Сучасна Білорусія надає прекрасну можливість відпочити в цій країні, оздоровитися, набратися сил дорослим і дітям.

Резюме країни

  • Республіка Білорусь – офіційна назва країни.
  • Граничить з Литвою, Польщею, Латвією, Росією і Україною.
  • Мінськ є столицею.
  • Площа країни складає 207600 кв. км.
  • Населення Білорусії досягає більше 9, 485 млн. чоловік.
  • Форма правління – президентська республіка.
  • Офіційні мови – білоруська, російська.
  • Найбільшими містами є Мінськ, Гомель, Вітебськ, Могильов, Гродно, Брест.
  • Основна релігія – православ’я.
  • Офіційна валюта – білоруський рубель.
  • Часовий пояс UTC+3.

Від словосполучення Біла Русь сталася назва держави. По одній з теорій вважають, що назвою “Біла Русь” описував частину земель Рутеній, яку заселяли слов’яни, що сповідують християнство, а “Чорну Русь” населяли язичницькі балти. За іншою версією, так назвали тому, що більшість жителів тих земель були світловолосі і одягалися в одяг білого кольору. Територія сучасної Білорусії включає історичні області (деякі частково) : Чорну Русь, Литву, Волинь, Полісся, Полоцьку землю, Вітебську землю, Северщину і Смоленську землю.

Історія

Розселення слов’ян на білоруських землях відноситься до 6-9 повік. В результаті змішування культур місцевих балтів і прийшлих слов’ян виникли племінні союзи: кривичі, радимичі, ятвяги, дреговичі, литва і ін., які стали попередниками перших держутворень.

В кінці дев’ятого століття з’явилася Староруська держава – держава Рюриковичів. Частина торгового шляху “з варяг у греки”, що зіграв важливу роль в утворенні держави, проходила через територію сучасної Республіки.

У 18 столітті землі князівства Литовського увійшли до складу Російської імперії. Білоруське генерал-губернаторське, що називається Білорусією, складалося з Могильовської і Вітебської губерній. Діяло кріпацтво і введена рекрутська повинність. Населення краю у війну 1812 року брало участь з обох боків протиборчих армій.

Після 1830 року російська влада проводила заходи, спрямовані на русифікацію краю. Соціально-економічна модернізація привела до розвитку промисловості, до демографічного зростання. Підвищенню білоруської самосвідомості сприяло польське повстання 1863-1864 рр.

У 1914 році почалася Перша світова війна. У 1915 році Західну Білорусію окуповувала Німеччина. Після Жовтневої революції в Мінську пройшли з’їзди Рад робітників Західної області, з’їзд селянських депутатів і так далі. У 1918 році у Брест-Литовске підписаний мирний договір. До Західної Білорусії, що знаходилася під германським контролем, додали іншу частину білоруської етнічної території. У цьому ж році на окупованій території була проголошена Білоруська Народна Республіка.

У січні 1919 року республіка перейменована у Білоруську Соціалістичну Радянську Республіку, в лютому прийнята Конституція. У 1922 році після створення СРСР перейменована в Білоруську Радянську Соціалістичну Республіку.

У 1941 році при нападі Німеччини на Радянський Союз, першої прийняла удари БССР. На білоруській території за роки окупації було розгорнуто щонайпотужніший в Європі партизанський рух. У 1944 році Радянська Армія звільнила БССР. У 1945 році Білорусія стала однією з країн-засновниць ООН.

У УРСР в 1986 році сталася Чорнобильська катастрофа, після чого значна частина території БССР була радіаційно заражена.

У серпні 1991 року Декларації про державний суверенітет Білоруської РСР був даний статус конституційного закону, у вересні БССР перейменували в “Республіку Білорусь”.

У 1994 році прийнята Конституція Республіки Білорусь, пройшли перші президентські вибори, Олександр Лукашенко обраний президентом. У 1995 році в результаті референдуму російській мові нарівні з білоруським присвоєний статус державного, змінені були герб і прапор. У 1997 році Білорусії присвоєний статус без’ядерної держави.

У 2010 році відбулися вибори президента, Лукашенко обраний на четвертий термін. Вибори 2001 г, 2006 г, 2010 г не визнані ОБСЄ, Євросоюзом, США.

Географія

Територія країни рівнинна. У центральній частині є височини, що становлять Білоруську гряду. Велика європейська держава – Білорусія виходу до моря не має.

Помірно-континентальний клімат, що переходить від морського до континентального, формується під впливом Атлантичних повітряних мас. У холодний час часто трапляється відлига. У літній період середня температура від +17 З до +20 С. Товщина снігу в лісових районах може складати 1,2 м.

Головні річки Білорусії: Дніпро з припливами – Сож, Прип’ять, Березіна; Західні Буг, Західна Двіна, Німан об’єднані каналами Дніпровсько-німанським, Березинским, Дніпровсько-Бузьким та ін. В країні знаходиться більше десяти тисяч озер: Нароч, Освейское та ін. На півдні, в Поліссі – великий в усій Європі регіон заболочених земель, площа Прип’ятських боліт 39 000 кв. км.

Лісовими масивами покрита більше третини площ країни. У них росте до двадцяти восьми видів дерев : сосна, дуб, береза, осика, ялина і ін., близько сімдесяти видів кущів. П’ята частина території зайнята лугами і пасовищами. Рівнини в центрі і на південному сході розорані. У білоруських лісах зустрічається до 76 видів ссавців, найбільш поширені олень, лось, вовк, дикий кабан, заєць, лисиця, бобер; близько трьохсот видів птахів. На озерах і заболочених районах мешкає безліч птахів, серед яких лелеки і журавлі.

Для охорони тварин, включених в червону книгу країни, створені державні заповідники і заповідники. У Біловезькій пущі охороняється зубр (європейський бізон) і останній релікт древнього лісу.

На території держави є великі родовища (Старобинское і Петриківське) калійної солі і родовища кам’яної солі. Також є невеликі родовища нафти, горючих сланців, бурого вугілля, незначний об’єм природного газу. На усій території розташовані багаті поклади торфу.

Білорусія більше інших країн потерпіла від аварії на Чорнобильській АЕС. Враховуючи масштабність і небезпеку поразки, в 1991 році територію країни оголосили зоною екологічного лиха.

Національна кухня

Білоруську кухню відрізняє широке вживання блюд з картоплі, використання свіжої свинини, різноманітних ковбас, грибів, круп.

Упродовж багатьох століть відбувалося формування національної кухні Білорусії. Кліматичні умови і географічне місце розташування країни на межі великих регіонів визначила своєрідність білоруської кухні. Країна випробувала певний вплив різних культур : католицького заходу, православного сходу, мусульманських народів, північної прибалтійської культури, єврейської корчемной кухні. Релігійні і станові відмінності місцевого населення перешкоджали розробці національних окремих блюд і кулінарних прийомів, властивих лише білоруській кухні. Тільки до кінця 19 віків національна кухня набула свою самостійність.

За старих часів м’яса вживало мало. Як і у сусідів-українців, особливою популярністю користувалося солоне сало з шкіркою. Ніколи не маринували і не солили гриби, сушили, після чого часто перетирали у борошно. На відміну від слов’янських кухонь були відсутні солодкі і молочні блюда. В якості солодощів вживали різну випічку, ягідні піроги, солодкі напої, драглисті ягідний або вівсяний киселі.

Особливе значне місце у білоруській національній кухні займають блюда з тертої картоплі: чаклуни, драники, галушки, картопляна запіканка, драчени, бабка, тушкована картопля з грибами або м’ясом. Існує декілька прийомів отримання картопляної маси і натирання картоплі : пюре з відвареної картоплі – варено-товчена; терту сиру картоплю не відціджують, а використовують з соком, що виділився, – таркованная; після натирання сиру картоплю відціджують – клинкованная.

Картоплю використовують в приготуванні салатів. Наявність у білоруській кухні риби, грибів, овочів, ягід визначили природні умови. З м’ясних блюд популярний бігос – м’ясо тушкують з капустою, чаклуни – драники з начинкою з м’яса, цепеліни – великі галушки з картоплі з начинкою з грибів або м’яса. Місцеві жителі дуже люблять сальтисон, зрази, мачанку, полендвицу, шкварки, смаженку – м’ясний пиріг смажня, рульку, копчене або в’ялене м’ясо, безліч різноманітних ковбас. До м’ясних блюд подають соуси.

Популярні супи: грибний, гороховий, юшка, жур та ін. Часто вживаються такі приправи: кмин, кріп, тертий хрін, коріандр. Алкогольні напої: Зубрівка – настоянка на горілці, гарелка (горілка), бальзами, крупник, крамбамбуля. Часті блюда на столі: квашені огірки і капуста, холодець і холодники. Квас виходить з березового соку, що закиснув.

На формування сучасної кухні вплинули переселенці з сусідніх країн, активне землеробство і вживання місцевих продуктів. Особливістю простої ситної кухні є те, що різні способи обробки компенсують широку палітру продуктів. Варіння, гасіння, бланширує, запікання або всі разом робить продукти не жирними, дає багато можливостей для творчості.

Туризм

У Республіці туризм розвивається по трьох основних напрямах: відпочинок в курортних районах (Мінське море, Нарочь та ін.), відвідування пам’яток, агро-, екотуризм. У Білорусію приїжджають туристи з Росії (у 2013 році – 111,3 тис.), України, Литви, Німеччини, Латвії, США, Польщі, Туреччини, Великобританії, Італії, Ізраїлю.

Незважаючи на вигідне географічне розташування, Республіка Білорусь за головними показниками розвитку туристичної індустрії поступається європейським країнам. Завдання в туристичній сфері полягають в дефіциті кваліфікованих кадрів в організації туризму, нерозвиненість досліджень ринку тур послуг, у відсутності інформації прав туриста, погана якість реклами турпродукта, слабка інформованість туристів про якість тур послуг.

Багато білоруських міст мають довгу цікаву історію і пам’ятки, що збереглися. Серед туристів найбільшою популярністю користуються Брест, Гомель, Мінськ, Гродно, Вітебськ, Полоцьк, Несвиж.

У Білорусії знаходяться відомі православні монастирі. Особливою популярністю користуються Свято-успенський Жировичский ставропигиальний чоловічий монастир і полоцький Спасо-Ефросиниевский монастир.

Садиби, що викликають інтерес туристів, мають кваліфікацію по категоріях від чотирьох. Вони розташовані в Гродненській області, Лидский район – “Над Німаном”, в Мінській області, Логойский район – “Плещеници”, у Вітебській області, Браславский район – “Розета”.

У зимовий період туристів запрошують гірськолижні комплекси: Силичи, Якутські гори, Логойск, Альпійський сніг.

У Білорусії для задоволення запитів туристів створені досить підприємств громадського харчування : ресторанів, кафе. Виняток можуть становити маленькі села. У великих містах всюди представлені різноманітні блюда російської і білоруської кухні.

Основні види транспортного сполучення – це залізничний і автомобільний транспорт. Головна магістраль проходить через Оршу, Мінськ, Брест, вона сполучає Республіку Білорусь з Москвою і Варшавою.

Головним повітряним портом Республіки служить Національний аеропорт “Мінськ”. За технічними даними в країні йому немає рівних. Розташовується аеропорт від Мінська в 50 км. Для авіапасажирів на площах аеровокзалу відкритий пункт обміну валют, працюють відділення банків, ресторани, бари, кафе, медпункт, мережа кіосків і магазинів, поштове відділення, перукарня, таксі, пункт прокату автомобілів.

По території країни прокладені республіканські, місцеві, відомчі автомобільні дороги, всього більше 83-х тисяч км.

Туристів у Білорусію особливо притягає різноманітність мальовничих зелених місць, де один одного змінюють величезні соковиті луги, чисті блакитні річки і озера, густі лісові масиви, і обов’язково болота, якими славляться ці краї.

Останніми роками все більшу силу набирає агротуризм або сільський туризм. Основні об’єкти у Білорусії: Мінська область – Нарочь, Вилейка, Смиловичи, Несвиж; Брестська область – Пружани, Жабинка; Гродненська область – Зельва, Березівка, Островец, Могильовська область.

Міністерство спорту і туризму Республіки має в планах створення комбінованих турів з Польщею, Литвою, Латвією.

У Білорусі для молоді і туристів старшого віку є усі умови провести захоплююче відпустку у будинках відпочинку, санаторіях, садибах. У країні завжди з особливою увагою відносяться до якості дитячого відпочинку. Нині в республіці функціонує досить відмінних пансіонатів і таборів, розрахованих на оздоровлення дітей. Курортно-оздоровчі комплекси Білорусії славляться далеко за межами держави. Бази відпочинку з радістю приймуть мандрівників, що вважають за краще проводити час в оточенні мальовничої природної природи.


Київ, Львів, Харків, Івано-Франківськ, Рівне, Тернопіль, Одеса, Луцьк, Вінниця, Чернівці, Черкаси, Дніпро, Біла Церква, Миколаїв, Золочів, Хмельницький, Житомир, Ужгород, Запоріжжя, Надвірна, Чернігів, Калуш, Дрогобич, Новоград-Волинський, Полтава, Кременчук, Херсон, Стрий, Самбір - відвідувачі саме з цих міст найчастіше знаходять відповіді у нас на сайті.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *