Лікувальний відпочинок в Ізраїлі

Лікувальний відпочинок в Ізраїлі


Число 392, півстоліття назад красувалося на фізичній карті світу на місці Мертвого моря, тепер виросло до 410 (метрів нижче рівня моря). У іншому все залишилося тим самим, і сліди старовини так само явно проступають в околицях цього найнижчого і найсолонішого місця на Землі. Пізня осінь і зима – відповідний сезон не лише для того, щоб “кабачком” валятися на березі, але і побачити унікальні околиці цього природного феномену.

Колюча невагомість

275 грамів солей на літр води (проти звичайних для моря 35 грамів) зробили воду Солоного, як його називають в Ізраїлі, моря абсолютно непридатною для життя. “Тут уся таблиця Менделєєва”, – скаже гід, і Ви випробуєте прилив гордості. Чи потрібна Вам ця таблиця – інше питання. Дивлячись для чого. Принаймні, потонути Вам сіль не дасть. Але і плисти – теж. Легше сидіти і вести світську балаканину, намагаючись зберегти рівновагу: щільна вода виштовхує Вас зі своїх обіймів так енергійно, що перевернутися – нічого не вартує. Тілу Вашому, звичайно, від цього нічого не буде, але очам не позаздриш.
Хоча і це не смертельно. А усе інше – точно на користь здоров’ю, якщо набратися терпіння, пройти через все і не зламатися на півдорозі. Перші півдороги і найважчі. Варто зайти до пояса, як Ви згадаєте про усі свої слизові оболонки – так їх щипатиме. Заглибившись в море, Ви до цього звикнете. А, відірвавши ноги від дна і втративши власну вагу, відчуєте себе космонавтом. Тільки у космосі, станься Вам в нього потрапити, це була б невагомість у межах космічного корабля, а тут – в межах цілого моря (довжина 74 км, ширина 17 км), з синім небом і сонцем над головою, яке, здається, ніколи не затуляють хмари.

Лише потім, залишивши позаду безживну морську безодню, Ви оціните живі властивості цієї мертвої води, що стікає з шкіри повільно і важко, як маслинова олія. Ви раптом зрозумієте, що суглоби не ниють, втома пройшла сама собою і хоч би на якийсь час зникли хвороби, що заважали жити. А не зрозумієте відразу – зрозумієте потім: пристрасть до Мертвого моря – це на все життя.
Посередині водойми, правда, проходить межа між Ізраїлем і Йорданією. Але це деталі. В принципі, на обох берегах, що належать суміжним державам, можна відмінно освіжитися і полікуватися. Але в Ізраїлі і готелів більше, і клас їх в масі своєї вище, і традиція старша. Навколо готелів в Ізраїлі, на відміну від Йорданії, є, чим зайнятися – магазини, ресторани і т.п. Та і береги краще облаштовані, що важливо: хочете поринути в море – шукайте прісний душ, якщо ні, шукайте інший пляж – сіль потрібно змити, і лише тоді Вам буде щастя.

Поринути в живу і мертву
Випробувавши за повною програмою купань, сонця, бруду і іншого SPA-щастя, потрібно задовольнити і інші, не менш природні потреби. Передусім – екскурсійні. Причому йдеться навіть не про коротку поїздку в Єрусалим, до якого менше години на машині (на місто Давида і тижні мало). Але багато віків, якщо не сказати – тисячоліть, навколо Мертвого моря – або моря Диявола, як його колись називали за прісні гарячі (у тому числі і сірчані) джерела, що б’ють на березі, – стільки всього відбувалося і стільки всього залишилося, що відпустки на все не досить. Це сліди не лише історії, але і природи. І перші іноді неможливо відокремити від других.

Наприклад, Ейн Геді – квітучий оазис, що вражає в цій мертвій пустелі уяву так само, як в мегаполісі, – веселка після дощу. Давид ховався тут в печері від гніву царя Саула. При Соломоні тут ріс виноград. “Як кисть кіпера, коханий мій у виноградниках Енгедських”, – сказано в Пісні Пісень (1: 13), і портрет велелюбного царя готовий.
Тепер оазисом володіє не цар, а кибуц. І кибуцу ж належать: ботанічний сад, заповідники Нахаба Давид і Нахаба Аругот, струмки, печери з водоспадами, в яких можна купатися, вода, що б’є з гір, мозаїка древньої синагоги, що збереглася так, ніби її тільки що склали. У цьому кліматі не зберігається тільки те, що руйнують.

Окрім перерахованого, кибуц-мільйонер володіє місцевим SPA Ein Gedi, а при нім – басейни, де гаряча і прісна вода з джерел змішана з холодною морською, і потрібно в неї поринути, щоб вилізти юним і прекрасним, як Іван-дурень в “Конику-горбоконику”.
Чи приємно купатися взимку? Чому ні? У грудні тут тепло. Градусів 20, а то і 22 – проти 40-50 влітку. І стільки ж у воді. Коли темніє, правда, різко холодніє, але хто Вас примушує сидіти в морі до темряви? А краще всього – разок, поринувши в море і відчувши усі принади цього атракціону, надалі купатися у басейні – в тій же воді, але в теплій. І, не напружуючись, подорожувати по околицях, які влітку недоступні через спеку.
Вибравшись з моря, можна намазатися брудом і, поки він не висох, написати на спині сусіда заповітне слово. Бруд змиється, а слово залишиться: на Мертвому морі засмага лягає відразу.

Обігнути Дружину Лота
На півдні, поряд з Ейн-Бокек- гора Сдом. У першоджерелі саме Сдом, а не Содом – з натяком на те, що колись тут було однойменне місто. І, мабуть, десь поруч похоронена морем Гомора, від якої не залишилося нічого, окрім імені. Уламок скелі – він же соляний стовп Дружина Лота – іскриться на сонці, переливаючись, як гірський кришталь. Пробираючись далі від моря, Ви рано чи пізно потрапите в каньйон Драга. Мільйони років назад тут була вода, по малюнку шаруватих гір навкруги можна читати літопис: коли рік був спокійний, коли траплялися землетруси – видно все. Варто провести пальцем по їх поверхні, і на шкірі залишиться “крейда” – пил, на який перетворилися спресовані останки риб і тварин, що населяли колись ці давно вимерлі простори.

А краще пробиратися в каньйон не з боку моря, а з півдня, з Іудейської пустелі. Причому не пішки, а на джипі. І не одним, а з інструктором: в каньйоні легко загубитися – зовсім нещодавно, в серпні, рятувальники визволили звідти чергову групу заблукалих туристів. Крім того, там же в період щедрих дощів трапляються повені, і вода заповнює порожнє русло з такою швидкістю, що врятуватися майже неможливо. Напевно, саме це і притягає в каньйон екстремальних туристів.
Проте повені украй рідкісні, і якщо слухати прогноз погоди, Вам ніщо не погрожує. А відправитися туди необхідно: маршрут нагадує комп’ютерну гру з перегонами по пустелі, коли джип мчиться між скелями і перед черговою кам’яною стіною ледве устигає згорнути вліво. Звичайно, там не можна мчатися з такою швидкістю, але в іншому – схоже. Рано чи пізно дорога виведе Вас до Борошняної печери, яка насправді ніяка не печера, а вузька довга щілина під зведеннями. Усередині неї – пітьма непроглядна і страшнувато. Особливо якщо цього дня ніхто не привезе помилуватися Борошняною печерою чергову групу ізраїльських школярів, які тут же включають ліхтарики і мобільні телефони, що дозволяють розгледіти чудо природи детальніше. Воно того вартує.

Повіримо Флавію
Масада – теж в околицях моря. “Далека дача” Ірода – укріплена цитадель (івритське слово означає фортецю або цитадель), що дала в 70-73-х роках нової ери притулок 967 жителям Єрусалиму, римлянам, що не здалися. Фортеця була неприступна, схили – небезпечні. Йосип Флавій, єдиний з сучасників, залишив опис цієї облоги, назвав стежину, що піднімається по східному схилу гори, змією через її “вузькості і звивистості”. Друга стежина легша, але і по ній римський легіон не міг підібратися до стін. Римський прокуратор Іудеї Флавій Сільва звів навкруги Масади вал і з нього атакував фортецю.

Кров холодіє, коли уявляєш собі колективне самогубство, на яке, згідно з легендою, пішли захисники Масади, зрозумівши, що приречені. Чоловіки вбивали своїх дружин і дітей, а потім по долі – один одного. Останній підпалив фортецю, залишивши лише склади, повні їжі, – щоб римляни бачили: вони ні чого не потребували. У живих з мешканців Масади залишилися дві жінки і п’ять дітей, які сховалися в печерах під фортецею, – від них світ і дізнався про останні години Масади.
Сьогодні, піднявшись на висоту 600 метрів у вагончику фунікулера, ви виявите чудово розкопану фортецю, найдревнішу у світі синагогу, водопровід, чудові мозаїки… А можна потрапити туди пішки – по сходах. Влітку це зробити важко через спеку, а взимку – легко і навіть корисно.

У пошуках печерної Біблії

У 1954 році в Wall Street Journal з’явилося оголошення про продаж чотирьох сувоїв Мертвого моря. Це були перші офіційно виставлені на продаж свити з тих, що в 1947 році знайшов в печерах Кумрана, на півночі Мертвого моря, бедуїнський хлопчик-пастух. Легенда свідчить: молодик кидав в печеру камінчики, сподіваючись вигнати козу, що забігла в неї, як раптом почув дзвін посудин, що розбиваються, в яких опинилися свити.

Багато з них пропали – до 1967 року Кумран належав Йорданському Королівству, і розкопками довго ніхто не займався. Велика частина з вцілілих сувоїв лежала в печерах з I століття до н.е., інші відносяться до 68 року н.е., коли ці місця покинули останні представники народу Книги – члени секти есеїв, і до падіння Іудеї і руйнування Другого Храму залишалося лише два роки. І це найстаріші з існуючих текстів Біблії.
Сім сувоїв, знайдених в Кумрані, серед яких і щонайдовший – дев’ятиметровий, з Книгою Іова і Книгою Псалмів, можна побачити тепер в побудованому для них на території Музею Ізраїлю Храмі Книги, інші – в Музеї Рокфеллера в Єрусалимі. Кумран між тим розкопаний і відкритий для відвідувань. Печери, посудини, в яких були свити, копії їх самих, – усе це доступно щодня. Кумран, як і Ейн Геді з Масадою, відкритий завжди, включаючи усі вихідні і єврейські свята, за винятком одного. Цього дня – Йом Кипур – відпочивальником на Мертвому морі залишається лише лікувати свої тіла, а ізраїльтянам – постити і молитися, виліковуючи свої душі.

Минуле життя Мертвого моря
Якнайглибша у світі Йорданська западина, в якій знаходиться Мертве море, – найактивніша частина Сирійсько-африканського гірського розлому, який через декілька мільйонів років повинен привести до розділення материків. Западина утворилася близько 60 мільйонів років тому і відразу була залита водою океану Тетис. Пізніше океан пішов, і мільйон років тому западину залило дуже солоне море Лашон, що тягнулося до того місця, де сьогодні знаходиться озеро Кинерет. Пересохши, море Лашон залишило пласт солі глибиною майже 2 км – на південній околиці Мертвого моря він видавлений на поверхню і утворює величезну сольову гору Содом. А саме море утворилося 20-40 тисяч років тому і поповнюється водою річки Іордан і декількох дрібніших прісноводих джерел. І, оскільки витоку з Мертвого моря немає, вода звідси тільки випаровується, а сіль залишається, постійно концентруючись.

Де і від чого лікуватися
Селище Ейн-Бокек (від ” ейн” – джерело) на південному краю ізраїльського берега Мертвого моря – те саме місце, куди усі приїжджають відпочивати-лікуватися від нейродермітів, хвороб суглобів, невралгії, псоріазу, які ніде більше, окрім як на Мертвому морі, не лікуються. Тут немає жодного житлового будинку – тільки готелі (у тому числі і декілька п’ятизіркових), магазини і знаменита Клініка Мертвого моря. Лише один готель, Nirvana, побудований раніше інших, стоїть в стороні, але має свої переваги – беріг моря в цьому місці, на думку ізраїльтян, найбільш хороший.


Київ, Львів, Харків, Івано-Франківськ, Рівне, Тернопіль, Одеса, Луцьк, Вінниця, Чернівці, Черкаси, Дніпро, Біла Церква, Миколаїв, Золочів, Хмельницький, Житомир, Ужгород, Запоріжжя, Надвірна, Чернігів, Калуш, Дрогобич, Новоград-Волинський, Полтава, Кременчук, Херсон, Стрий, Самбір - відвідувачі саме з цих міст найчастіше знаходять відповіді у нас на сайті.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *