Дивовижна і приваблива природа Білорусії. Прекрасні височини змінюють луги, ліси, водойми і болота. Дивовижні по своїй красі білоруські озера. Їх береги неначе виткані з мережива. Відпочинок на озерах здається умиротвореним. Заповідники Білорусії відкривають для відвідувачів дверей в справжній рай. А вчинити екологічний тур дають можливість національні парки країни. Як відомо, якщо доторкнутися до живої природи, то на душі стане затишне і спокійне.
Березинский заповідник
Своєю прекрасною природою славиться північ Білорусі. Окрім красот пейзажів Витебщини, у неї є ще одно чеснота – це нетронутость. Особливо відмічають це на території одного з відомих заповідників цієї місцевості – Березинского заповідника. Історія зони, що охороняється, бере початок в 1925 році, коли стали організовуватися перші спроби врятувати місцевих мешканців і природні комплекси. Статус державного Березинский заповідник отримав в 1959 році. А в перелік біосферних заповідників ЮНЕСКО, що охороняються, входить з 1979 року.
Березинский заповідник є одним із старих. Його територія дуже добре збереглася. У нім можна побачити понад шість тисяч видів представників флори і фауни, деякі з яких знаходяться в Червоній книзі. Рослини, водорості, гриби, лишайники – є в заповіднику майже усі різновиди рослин, які характерні для цієї місцевості. Також зустрічаються понад 50 видів ссавців, 30 видів риб, 200 видів птахів, 10 видів амфібій і 5 видів рептилій. Усі різновиди тварин, які можуть жити на території Європи, можна виявити у Березинском заповіднику.
Величезну важливість представляють первозданні ліси і сфагнові болота на цій території. Це є просто раєм для дослідників і учених. Багато в заповіднику річок і озер. Особливо річок, тому що їх 69. Найвідоміша і більша – це Березіна. Довжина водної артерії складає 110 км. До того ж вона є єдиною заповідною річкою у Білорусії. По ній заборонений сплав лісу і судноплавство. Озер в цьому краю налічують сім.
Обожнюють Березинский заповідник і любителі екотуризма. На цій території можна сходити в музей природи, вчинити прогулянку по екологічних стежинах, замовити тур, щоб постежити за тваринами і птахами, а також побачити багато цікавого. Відпочинок в заповіднику може тривати хоч місяць. У заповіднику відмінно продумані усі маршрути для відпочинку на будь-який смак: пішохідні, водні, автомобільні.
Прийняти гостей завжди готові облаштовані туристичні комплекси. Для тих, що бажають їсти і туристичні котеджі. Влітку можна з великим задоволенням покататися на велосипедах. Також узяти на прокат човни і катери, а в холодний час – снігоходи і лижі. У готельних комплексах є ресторани, де можна покуштувати блюда національної кухні з екологічно чистих і свіжих продуктів. Для любителів поїсти на повітрі є спеціально обладнані майданчики для пікніків.
Мисливські тури є родзинкою відпочинку в заповіднику. Щорічно їх проводять декілька десятків. А ще заповідний край славиться своїми фотосафарі. Відпочинок в заповіднику може бути як індивідуальний, так і колективний, тут є усі умови для проведення семінарів і нарад.
Національний парк “Браславские озера”
Унікальний природний комплекс – Національний парк “Браславские озера” розташовується в північно-західній частині Білорусі. Територію, яку він займає, має назву “Білоруське Поозер’я”. Парк був заснований в 1995 році. Його загальна площа складає близько сімдесяти тисяч гектар.
Винуватцем такого розкішного природного комплексу можна вважати Льодовиковий період. Декілька десятків тисяч років ця територія була покрита великим шаром льоду, десь він доходив аж до сотень сантиметрів. Далі стався процес танення льодів, і утворилася система озер, пагорбів, рівнин і височин. Деякі туристи порівнюють ці природні місця зі Швейцарією і Фінляндією, але потрапити сюди набагато легше.
На території парку розташовані близько 50 водойм, з них 30 озер. Найбільше їх знаходиться в районі басейну річки Друйки. Усі вони пов’язані струмками, річками і протоками. Снуди, Дривяти, Войсо, Струсто, Північний, Волосо, Берігши, Недрово, Потіх, Даубли – це далеко не увесь перелік найбільших озер.
Кожне озеро є особливим і відрізняється від інших. Це цінують туристи, які бажають сюди потрапити. Усі природні водойми разом об’єднуються в комплекс, мабуть, спеціально призначений для розвитку екотуризма. Так озеро Струсто може здивувати другим за розміром островом у Білорусії – Чайчин, загальна площа якого 1,6 кв. км. Цікаво, що на острові є своє внутрішнє озеро.
Своєю неймовірною чистою водою славиться озеро Волосо Південний. Воно вважається найглибшим на території парку. Прозорість озера складає близько семи метрів. А максимальна його глибина складає близько сорока метрів.
Відома ця місцевість своєю флорою і фауною. Більше 800 видів рослин є в цьому краю, з яких 20 рідкісних і вимираючих було включено в Червону книгу Білорусії. У місцевих озерах налічується 30 видів риб. Приблизно 35 % птахів Білорусі, які гніздяться зосереджені на території парку, з них 45 видів опинилися в Червоній книзі. У парку також можна побачити лосів, бурих ведмедів, косулі, борсуків і інших тварин, яким потрібно захист.
Національний парк “Браславские озера” може здивувати не лише красою своєї природи, але і великою кількістю різних пам’яток. Серед них пам’ятники архітектура, яка займає не останнє місце. Місто Браслав по праву вважають центром національного парку. У його околицях можна побачити костьол Серця Ісуса в селі Слобідка. Унікальна дерев’яна церква Святого Миколая збереглася в селі Николаюнци. Дривяти можуть обрадувати гостей оглядом дерев’яного Петропавловского костьолу, а в Друе можна насолодитися костьолом кармелітського монастиря 17 віків. Також тут знаходиться краєзнавчий музей, який допоможе мандрівникам скласти єдину картину про національний парк.
Національний парк “Прип’ятський”
Ще однією перлиною білоруського екотуризма є Національний парк “Прип’ятський”. Він розташовується на території Гомелської області. У місті Турові знаходиться адміністрація парку.
У 1996 році цей парк став національним. До цього з 1969 року він був заповідником. Після реорганізації площа “Прип’ятського” істотно збільшилася, в парк були включені нові території прируслової частини Прип’яті. У сьогодення національний парк може похвалитися міжнародним статусом ключової орнітологічної території.
У самому центрі заболоченої низовини в долині річки Прип’ять розміщується парк. Після зникнення мільйонів років назад льодовика усе Прип’ятське Полісся було одним великим водним басейном, що його навіть іменували Прип’ятським морем. З часом водойма обміліла, і так стали утворюватися торф’яні болота, деякі з яких збереглися і до наших днів.
Однією з основних цінностей парку “Прип’ятський” є заплавні ландшафти, на яких можна спостерігати чергування відкритих лугів і густих кущів, ділянок рідколісся і заболочених низин, поодиноких дубів і древніх озер. Південний рубіж парку став місцем розміщення верхових і перехідних боліт, вибірково покритих сосновими і дрібнолистими лісами. Також тут можна зустріти зарості трав’янистої рослинності, яка досягає зростання людини і навіть вище.
Река Прип’ять є головною водною артерією парку. Її визначають як найбагатоводніша і більша притока Дніпра. Окрім Прип’яті тут є такі річки, як Убороть, Ствига, Рів, Жостір і інші. Меліоративна система 1873-1898 років займає частину парку. Ця територія може похвалитися і великою кількістю озер, їх тут понад 300. Під час паводків більше 70 % парення занурюється під воду.
Різноманітність тваринного і рослинного світу парку приємно дивує. У нім можна побачити більше 900 видів рослин, з яких більше 30 занесені в Червону книгу. Також тут є понад 190 видів моху, 180 видів лишайників і 320 видів водоростей. Приблизно 80 % площ парку займають ліси, найбільше зустрічаються діброви і сосняки. В період повені на мілководдях заливних лугів здійснюється нерест таких риб, як чехоня, лящ, щука, плітка і виразок. Велику кількість рідкісних видів тварин можна побачити в парку. У нім мешкає 250 видів птахів, 50 видів ссавців, 10 видів амфібій, 7 видів рептилій і 37 різновидів риб. У тому числі один вид амфібії, чотири види ссавців, два види рептилій, два види риб і 65 видів птахів які занесені в Червону книгу країни.
Окрім красивих пейзажів, а також численної флори і фауни в парку є ще що подивитися, що відвідати. Наприклад, адміністративний центр парку – це місто Туров, яке засноване в десятому столітті. Колись на цій місцевості було Турівське князівство, від якого і збереглося багато археологічних пам’ятників. До них відносять курган, замчище і село. Також тут розташовується пам’ятне місце колись зруйнованого храму 12 віків. У Турові можна побачити і пам’ятник відомому просвітникові 12 віків святому Кирилле Турівському. Велику значущість представляють унікальні кам’яні хрести теж 12 віків. Вони були виявлені в самому Турові і в його околицях.
Туристам цікава буде стара меліоративна система 19 віків і вузькоколійні дороги. Щорічно в Турові організовують фестиваль народної творчості. Численних любителів народної культури і мандрівників притягають традиційні гуляння, обряди і пісні.
Красива мальовнича природа є одним з основних козирів Республіки Білорусь. Численні ліси, поля і озера роблять країну привабливою не лише для місцевих жителів, але і для туристів. Екологічний туризм придбаває обороти, тому що показати тут дійсне що.
Київ, Львів, Харків, Івано-Франківськ, Рівне, Тернопіль, Одеса, Луцьк, Вінниця, Чернівці, Черкаси, Дніпро, Біла Церква, Миколаїв, Золочів, Хмельницький, Житомир, Ужгород, Запоріжжя, Надвірна, Чернігів, Калуш, Дрогобич, Новоград-Волинський, Полтава, Кременчук, Херсон, Стрий, Самбір - відвідувачі саме з цих міст найчастіше знаходять відповіді у нас на сайті.